КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Філософія і культура
Розділ 16 КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ Основні проблеми. Що таке культура з точки зору філософії? Яким є співвідношення понять: «природа», «суспільство», «культура»? Яке місце посідає категорія «людина» у визначенні культури? Що таке «індустрія культури»? Ключові терміни. Культура. Цивілізація. Людська діяльність. Творчість. Цінність. «Технологічна культура». Духовне виробництво. Багатозначущість терміна «культура» стає на перешкоді визначенню її як філософської категорії. У філософській літературі за останні роки було здійснено широкий критичний огляд підходів щодо визначення поняття «культура». Загалом для них є характерною відмова від описового визначення культури, яке панувало тривалий час, спроба вивести визначення її з більш загальних категорій, що так чи інакше пов'язані із розумінням сутності людини. В той же час у них проглядається певна однобічність, відсутній цілісний погляд на феномен культури. Як самостійна категорія поняття «культура» закріпилося у XVIII ст. Згодом у становленні філософського поняття культури значну роль відіграла класична німецька філософія. Так, у Гегеля має місце ототожнення культури з її духовним моментом. Саме Гегель перш за все «несе відповідальність» за гно-сеологізацію культури, так як у нього ставлення людини до культури зводилося до пізнавально-духовного освоєння. Л. Фей-єрбах впадає в іншу крайність — субстанціоналізує почуттєву сторону культури людини. Неогегелівська тенденція у філософії культури найбільш яскраво виявила себе у культурологічній концепції В. Дільтея. Головним для нього у розумінні культури було з'ясувати, якіндивідуальний досвід і досвід культури може мати спільне пізнавальне* значення? Чи можливі об'єктивні судження у науках про культуру? Щоб відповісти на ці запитання, Дільтей вводить до ужитку категорію «життя», яка дозволяє, на його думку, пов'язати індивідуальну подію у невпинний історичний континуум. Людина має осягнути унікальний світ людей, які жили до неї.
Неогегелівська тенденція виявилася і у так званій соціології культури, яка виникла на початку XX ст. Один з її фундаторів К- Мангейм будує концепцію культури за принципами ідеалістичного історизму, який проголошує духовною силою величезної значущості, справжнім носієм світогляду, принципом, який не лише керує всією працею у галузі наук про дух, а й проймає повсякденне життя. До історичної місії філософії культури звертався Е. Гуссерль. «Філософія як історичний факт» може бути охарактеризована, на думку Гуссерля, як така, що втілює у собі історичні цілі розвитку раціональної культури і перетворює у своєму змісті гуманістичний смисл ідеальних норм для нескінченних завдань культуротворчої діяльності. Гуссерль вводить поняття «інтен-ціональність», функція якого полягає в тому, щоб трансформувати предметні горизонти сприймання зовнішньої свідомості світу у внутрішні стереотипи рефлексивної діяльності суб'єкта, у зміст його опредмечування. Інтенціональність — це активність свідомості, що формує зовнішнє для неї буття. Разом з тим під предметним змістом інтенціональності часто розуміють культуру. Слід підкреслити, що ці ідеї Гуссерля відіграли велику роль у подальшому розвитку західної культурології. Проте найвпливовішим сьогодні у культурології є неокан-тіанство. Представники цього напряму критикують гносеоло-гізм при підході до культури, відштовхуючись від кантівського визначення культури як виразу суспільної цінності людини. Людина як суб'єкт культурної творчості розглядається ними як «живе ціле». Культура при цьому, наприклад у Віндельбанда та Ріккерта, сприймається з точки зору аксіологічного підходу.
Філософія культури, на думку Е. Кассірера, починається з припущення того, що світ культури не є простим додатком до життя розбіжних явищ, це система, органічне ціле. Людина не може минути свого власного досягнення і їй не залишається нічого іншого, як адаптувати умови власного життя; вона вже живе не в суто фізичному, а у символічному Всесвіті. За Кас-сірером, культура є ключем до розкриття загадки людини. Культура може бути описаною як процес прогресивного самовизволення людини. Мова, мистецтво, релігія, наука складають
різні фази цього процесу. Саме у них людина розкриває й апробує нову владу, владу збудувати свій власний світ, ідеальний світ. Філософія не може відмовитися від фундаментальної єдності у цьому ідеальному світі. „ Філософія культури є філософією символічних форм, тому що культура завжди символічна. її завдання — у пошуку формотворчого принципу цих символічних форм. Культура породжується новими мовними, художніми і релігійними символами, які розчленовуються наукою і філософією на доступні для розуміння елементи. Культурознавство тлумачить ці символи, розшифровує потаємне значення їх. Особливий внесок у «соціологію культури» здійснив Макс Вебер, культурологічна концепція якого немов перекидає міст від раціоналістичної до аксіологічної теорії культури. Поняття культури у Вебера є ціннісним поняттям. Емпірична дійсність є культурою, оскільки вона співвідноситься з ідеєю цінності. Культура охоплює собою ті частини дійсності, які стають значущими для нас через це відношення. Для Вебера історичний процес уявляється як типи культури, що надбудовуються один над одним, мають свою власну сутність, форми, ритм розвитку. Відрізняючи у суспільному розвитку «соціальний процес», «цивілізований процес» і «рух культури», він вважає, що культурний рух — це сфера душевно-духовних об'єктивацій, культура — це світ символів та міфів. ^•У 20-ті роки соціологічний підхід до культури намагається здійснити з позицій феноменології Макс Шелер. Він вважає, що людські дії можуть бути спрямовані як на досягнення ідеальної мети, так і на задоволення матеріальних потреб. Мистецтво, релігія, філософія формують ідеальні цілі, економіка, держава, родина — матеріальні потреби. Проте і ідеальне, і реальне містяться у структурі духу людини. Тому своєю передумовою соціологія має вчення про людину — філософську антропологію.
Виходячи з того, що явища культури виникають у взаємодії реальних та ідеальних чинників, Шелер намагається відшукати вічний закон цієї взаємодії. Дух, визначаючи зміст культури, не може викликати з самого себе її наявне буття, яке залежить і від комбінації реальних чинників. За думкою Шелера, цінність є мірою волі, дії і моральності індивіду. - Отже, у сучасній філософії культури існують дві тенденції: одна, що йде від пошуку «духовності» у людини, інша —■ від пошуку «об'єктивних підвалин» цієї духовності. Взагалі зміст поняття культури тут істотно залежить від розуміння людини. Культура розглядається як прояв особистої самореаліза-ції людини. Так, Хосе Ортега-і-Гассет стверджував, що культу-ра — це система живих ідей, якими володіє кожен час, або система ідей, якими час живе. Життя — це постріл впритул. І культура, що є нічим іншим, як інтерпретацією життя, також не може чекати. «Життя, що вбачає більше інтересу й цінності у своїй власній грі, ніж в колись престижних цілях культури, надає всім своїм зусиллям притаманний спорту радісний, невимушений і частково зухвалий вигляд. Вкінець потьмариться пісне лице праці, яка думає виправдати себе патетичними міркуваннями щодо обов'язків людини і священної роботи культури» '. До культурологічної проблематики зверталися М. Гартман, А. Тойнбі, О. Шпенглер, Л. Уайт, прагнучи відійти від традиційно раціоналістичного і водночас антропологічного (в фейєрбахівському значенні) підходів до культури. Вважаючи, що людина творить культуру за допомогою мислення, П. Сорокін поділяв її на три типи: ідеальну (надпочуттєву), сенсуальну й інтегральну культуру. Його сучасник П. О. Флоренський, підмітивши відмінність між ідеалістичним («ідеологізм») і матеріалістичним («економізм») підходами до культури, вважав, що з'ясувати сутність культури можна, лише виходячи з аналізу діяльності людини 2.
Діяльнісний підхід до культури досить поширений в філософській літературі. При цьому під діяльністю розуміють інформаційно спрямовану активність живих систем, а під людською діяльністю — соціо-культурно спрямовану активність людей. Фундаментальна властивість культури — бути засобом діяльності людей. Отже, людська діяльність розуміється як особливий спосіб людського існування, що виділяє людину як соціальну істоту з природи і створює особливу сферу її життя — культуру. Однак людська діяльність пов'язує людину як індивіда з природою, і в цьому її соціальне значення. Тому культурою можна назвати процес доцільної дії людини на оточуючу її природу, на яку вона накладає відбиток своєї соціальної сутності. Спочатку так і розумілася ця категорія: людський спосіб освоєння світу, людська діяльність, що виражає її суб'єктно-об'єктні відносини. Саме об'єктивація і суб'єктивація являють собою динаміку людської діяльності. У зв'язку з цим культуру можна визначити як саморозвиток людини через діяльність. Таким чином, з філософської точки зору культура є особливий, діяльнісний спосіб освоєння людиною світу, вклю- 1 Ортега-и-Гассет X. Новне симптоми // Проблема человека в западной философии.—М., 1988 —С. 205—206. 2 Флоренский П. А. Автореферат//Вопр. философии.—і988.— № 12.
Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 881; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |