Управлінські ролі керівника

Керівник являє собою обличчя організації та йому постійно доводиться виступати в певних ролях. Професор менеджменту МакГілльського університету в Монреалі Генрі Мінцберг відокремлює ролі, в яких виступає будь-який керівник.

Роль	Характеристика	Характер діяльності роботи керівників
Міжособистісні ролі
Головний керівник	Символічний глава, до обов’язків якого входить виконання звичайних правових або соціальних завдань	Церемоніали, дії, зумовлені становищем, клопотання
Лідер	Відповідальний за мотивацію та активізацію підлеглих, за набір, підготовку працівників і пов’язані з цим обов’язки	Фактично всі управлінські дії за участю підлеглих
Сполучна ланка	Забезпечує роботу мережі зовнішніх контактів, яка сама розвивається, та джерел інформації, які надають інформацію і послуги	Листування, участь у зовнішніх нарадах, інша робота із зовнішніми організаціями та особами
Інформаційні ролі
Приймальник інформації	Розшукує та отримує різноманітну спеціалізовану (здебільшого поточну) інформацію, яку успішно використовує в інтересах своєї організації, координує зовнішню та внутрішню інформацію, що надходить в організацію	Оброблення всієї пошти, здійснення контактів, пов’язаних переважно з отриманням інформації (періодичні видання, ознайомлювальні поїздки)
Розповсюджувач інформації	Передає в організацію отриману із зовнішніх джерел або від інших підлеглих інформацію, частина якої має суто конфіденціальний характер, а решта вимагає інтерпретації окремих фактів для формування поглядів організації	Розсилання пошти в організації з метою отримання інформації, вербальні контакти для передавання інформації підлеглим (огляди, бесіди)
Оратор	Передає інформацію для зовнішніх контактів організації стосовно планів, політики, дій, результатів роботи організації, діє як експерт із питань цієї галузі	Участь у засіданнях, звертання через пошту, усні виступи, включаючи передавання інформації у зовнішні організації та окремим особам
Ролі, пов’язані з прийняттям рішень
Підприємець	Відшукує можливості в самій організації та поза її межами, розробляє й запускає проекти з удосконалення, які викликають зміни, контролює розроблення певних проектів	Участь у засіданнях з обговоренням стратеги, огляди ситуації, які містять ініціювання або розроблення проектів удосконалення діяльності
кризис-менеджер	Відповідає за коригування дій, коли організація опиняється перед необхідністю важливих і несподіваних порушень	Обговорення стратегічних і поточних питань, включаючи проблеми та кризи
Розподільник ресурсів	Відповідальний за розподіл ресурсів організації, що фактично зводиться до прийняття або схвалення всіх значущих рішень в організації	Складання графіків, запити повноважень, будь-які дії, пов’язані із складанням і виконанням бюджетів, програмування роботи підлеглих
Вико- навець	Відповідальний за представництво організації на всіх важливих переговорах	Ведення переговорів

Стиль керівництва – система принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих із метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей.

Н. Коломінський, В. Крижко, вважають, що на формування та становлення стилю керівництва впливають чимало факторів, зокрема,: здібності, характер та темперамент особистості, її звички, ціннісні орієнтації та світогляд, уявлення про владу, управління та поведінку керівника, рівень домагань та загальна компетентність керівника.

Стиль керівництва

Традиційно виокремлюють такі стилі керівництва:

– демократичний, що характеризується значною децентралізацією влади, керівник з основних управлінських питань радиться з підлеглими; рішення приймаються колективно; засіб впливу на підлеглих – заохочення за будь-який прояв ініціативи.

Вимоги подаються в консультативній формі (поради, консультації). Контроль неупереджений, заохочується самоконтроль та взаємоконтроль. Стосунки довірливі. Упроваджуються позитивні стимули та перспектива “радості на завтра”.

Керівник-демократ підтримує з педагогами та учнями довірливі стосунки, поводиться просто, відкритий, доступний. Тривожиться про згуртованість колективу. У своїй діяльності йде “від людини – до роботи”;

– авторитарний стиль характеризується великою централізацією влади в руках керівника, коли він одноосібно приймає управлінські рішення та нав’язує їх колективу. Основний засіб впливу на підлеглих – покарання за будь-яке невиконання наказів і розпоряджень, за прояв ініціативи.

Керівник-автократ виражає свої вимоги в директивній формі (накази, розпорядження, вказівки). Намагається контролювати все особисто. Часто звертається до негативних стимулів-покарань, погроз і застережень, що викликають у вчителя почуття стурбованості, тривоги та страху.

Вся його експресія – зовнішній вигляд, мова, пози, рухи, інтонація – підкреслює особливе, панівне положення, нерівність з учителем, і є засобом посилення особистого впливу на колектив.

Не зацікавлений у згуртованості колективу. Усіх учителів сприймає „як одну особу”. Інтереси людини підкоряє інтересам справи. У своїй діяльності йде “від роботи – до людини”.

В. Крижко подає порівняльну характеристику авторитарного та демократичного стилів управління

Порівняльна характеристика авторитарного та демократичного стилів управління (за В. Крижко)