Альтернативи діалектики

МЕТАФІЗИКА: Термін “метафізика ” означає - “мета” (з грецької – між, після, через, “фізика” – природа, наука про природу, що вивчає загальні властивості матеріального світу. Метафізика дала змістовну трактовку таких важливих проблем, як співвідношення свободи і необхідності, з’ясувала природу загальних понять, суттєво збагатила понятійний і термінологічний словник філософії тощо.

Поняття “метафізика” в історико-філософському аспекті: t метафізика – це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу); t метафізика – це синонім філософії; t метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального; t метафізика – це наука про речі, спосіб з’ясування світоглядних питань (сенс життя, основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук; t метафізика – це концепція розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці.

Альтернативність метафізики і діалектики виявляється:

v в розумінні зв’язку старого і нового, того, що є, з тим, що виникає і чому належить майбутнє. v в розумінні джерела розвитку, руху, зміни. v в розумінні “механізму” розвитку, способу переходу від старої до нової якості. v в розумінні спрямованості розвитку. v в самому стилі мислення, усвідомлення дійсності. v в розумінні суті істинного знання. v в розумінні і самої суті пізнання. v в побудові наукової картини світу.

СОФІСТИКА (з грецьк. – міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки) - ґрунтується на неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизації того чи іншого визначення, на змішуванні суттєвого з несуттєвим, на хибних доведеннях (так званих софізмах), на свавільному вип’ячуванні другорядних властивостей предмету; на використанні різних значень одного і того ж слова тощо. - софістика, як спосіб мислення, має виключно суб’єктивістський характер. Вона не є світоглядом.

ЕКЛЕКТИКА (з грецької – вибираю) – це алогічна концепція, що ґрунтується на свавільному виборі координат; на випадковому поєднанні різних сторін речей; на ігноруванні їхніх суттєвих відмінностей; на суб’єктивістському поєднанні елементів, положень різних вчень, концепцій, шкіл, поглядів тощо.

Спільність софістики і еклектики полягає в тому, що вони за своєю природою мають суб’єктивістський характер, стосуються певної логіки мислення, відповідної інтерпретації фактів.

ДОГМАТИЗМ (з грецької – положення, що сприймається на віру, без доведення) – антиісторичний, абстрактний спосіб розгляду теоретичних і практичних проблем, коли при вирішенні їх не враховуються ні обставини місця, ні обставини часу.
Відображає закостенілість людської думки, її тимчасову засліпленість, нездатність до саморуху.
Зворотним боком догматизму є релятивізм.

РЕЛЯТИВІЗМ (з грецької – релятивний, відносний) – теоретико-пізнавальна концепція, котра виходить з однобічного з’ясування суті істини, перебільшення моменту її відносності, тобто інтерпретації результатів процесу пізнання.

ВИСНОВКИ

Ø Діалектика, як загальна теорія розвитку, дає ключ до розуміння його сутності, відображає реальні процеси у природі, суспільстві і мисленні такими, якими вони є в дійсності.ØДіалектика підходить до вивчення предметів і явищ з точки зору їх виникнення, руху і розвитку, а тому орієнтує на конкретне, багатостороннє вивчення об’єктивних процесів.Ø Закони, категорії та принципи діалектики є одночасно й законами, категоріями і принципами самої теорії пізнання.Ø Діалектика, як логіка мислення, є логікою узагальнення світу, переходу від незнання до знання, від явища до сутності, від сутності одного порядку до сутності більш високого і та ін. Ø Закони діалектики виражають найсуттєвіші зв’язки й відношення об’єктивного світу.Ø Закони діалектики відображають те, що є у самій дійсності. Закони діалектики, закони пізнання і закони мислення є однаковими, єдиними, тотожними і відображають лише різні аспекти діалектики: онтологічний, логічний і гносеологічний.Ø Сучасна діалектика, її теорія і методологія, є видатним надбанням філософії ХХ-го століття. Без її знання філософська освіта буде частковою і неповноцінною.

Дата добавления: 2014-12-07