Розподіл постійних витрат між товарними позиціями продукції

Організація будь-якої нової підприємницької справи до­пускає, що це може бути виготовлення одного або декількох продуктів, надання однієї або декількох послуг. Дуже часто ос­нову проекту становлять дві, три або більше товарні позиції, сукупність яких і є суттю майбутнього бізнесу, його еко­номічною надійністю і безпекою.

Поряд з безсумнівними достоїнствами номенклатурного й багатоасортиментного бізнесу виникає ряд організаційно-еко­номічних проблем, без вирішення яких неможливо забезпечи­ти планування діяльності фірми й прийняти раціональне пла­ново-управлінське рішення.

І мова в цьому випадку йде насамперед про розподіл постійних витрат між товарними позиціями, розрахунку на цій основі собівартості кожної одиниці продукції, а також ус­тановленні ціни на товар.

Зрозуміло, бізнес може містити тільки одну товарну по­зицію, але тоді зазначена проблема не виникає, тому в цьому випадку вона не розглядається.

Отже, повернемося до багатопродуктового бізнесу. Як відомо, витрати на виробництво мають дві складові — змінні і постійні витрати.

Остання величина належить до даного бізнесу в цілому, і її не можна однозначно розчленувати на такі частини, які стро­го відповідали б кожній конкретній товарній позиції. Тому до-

. ^правління потенціалом підприємства»

водиться шукати штучні прийоми як науково, так і практично обґрунтованого розподілу постійних витрат між видами, що випускаються фірмою, продукції.

І від того, яка частина постійних витрат виявиться відне­сеною на конкретну товарну позицію, залежатиме собівартість одиниці продукції.

Очевидно також, що остання величина залежатиме ще й від того, на який обсяг виробленої продукції буде віднесена розподіле­на частина постійних витрат. Тому це питання — відправне при вирішенні завдання про визначення собівартості продукції.

Труднощі при обґрунтуванні виробничої програми, щодо якої буде визначатися величина постійних витрат, які припадають на одиницю продукції конкретної товарної по­зиції, полягають в тому, що ця програма заздалегідь невідома. Але зате відомо, що сама величина виробничої програми обов'язково буде перебувати усередині виробничої потуж­ності підприємства.

Це єдиний параметр, що у даному тимчасовому інтервалі при створенні нової справи залишається не тільки відомим, а й постійним. Отже, саме цією постійною величиною й потрібно скористатися при розрахунку постійних витрат по кожній товарній позиції. Інакше кажучи, виробнича по­тужність підприємства по кожному виду продукції й буде ос­новою для визначення частини постійних витрат, що розпо­діляють між товарними позиціями освоюваної підприємниць­кої справи. І таке рішення є єдино можливе і розумне.

Спробуємо знайти метод розподілу постійних витрат між товарними позиціями продукції. Тут існують два принципово різних підходи: за доходу і за витратами.

Метод розподілу доходу можливий у дуже обмежених умо­вах, тобто тільки тоді, коли заздалегідь відома ціна майбутнього товару по кожній позиції. Отже, він застосовний в умовах стабільного ринку, коли з впевненістю можна прогнозувати май­бутню ціну товару після реалізації фірмою інвестиційної частини проекту. Саме в тому випадку, коли ціна товару буде заздалегідь

222 ---------------------------------------------------------------------------------------------

відома й величина прямих змінних витрат на одиницю продукції буде визначена, можна розрахувати маржинальний доход по кожній позиції як на одиницю продукції, так і на весь товарний випуск у рамках виробничої потужності підприємства.

Розрахунок частки постійних витрат на конкретну товар­ну позицію можна обчислити за формулою:

де В_посі — величина постійних витрат по і-ті товарній позиції, що відноситься на собівартість цієї продукції;

В_пос — загальна річна величина постійних витрат на весь бізнес у цілому (тобто доводиться на весь товарний випуск продукції);

М_пі — виробнича потужність підприємства тю і-тому виду продукції;

Ц — ціна одиниці продукції;

В_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

(Ц — В_зм)_і — маржинальний доход на одиницю і-тої продукції.

Розглянемо найпоширеніший метод розподілу постійних витрат — за витратами на виробництво продукції. Причому за основу розподілу приймаються якісь змінні витрати. Які саме? Це залежить від того, що вибере для себе конкретна фірма.

Адже бізнес надзвичайно різноманітний, і для кожного його виду характерними по своїй частці в загальних витратах будуть або оплата праці, або витрати на придбання матеріаль­них ресурсів, або паливно-енергетичні витрати. Може бути й такий бізнес, у якому всі елементи загальних витрат приблиз­но однакові. Тому й розподіл постійних витрат може відбува­тися на досить різноманітній основі.

Укажемо найпоширеніші способи розподілу постійних витрат за товарними позиціями продукції. До них можна віднести такі:

а за прямими змінними витратами на заробітну плату;

а за прямими змінними витратами на сировину й матеріали;

- за прямими змінними витратами на паливо;

- за прямими змінними витратами на енергію;

- за повними прямими змінними витрат.

Розрахунок величини постійних витрат, що відносяться на собівартість товарної продукції по конкретній позиції, вар­то проводити за формулою.

де Р, — сумарні прямі змінні витрати на одиницю і-тої про­дукції, які прийняті за основу розподілу постійних витрат (зарплата, матеріально-сировинні ресурси, па­ливо, енергія, повні змінні витрати).

У тому випадку, коли має місце ринкове ціноутворення, можливості маніпулювання витратами й визначення на цій ос­нові собівартості продукції в інтересах фірми зростають бага­торазово, тому що у величезному ступені ринкові ціни й про­позиція товарів на ринку залежать від величини еластичності попиту за ціною й доходами споживачів.

Отже, можна так розподілити постійні витрати між товар­ними позиціями, щоб скоординувати рівні рентабельності, сховати від сторонніх очей (особливо від податкових органів) справжні витрати по кожній товарній групі й в остаточному підсумку побудувати систему формування собівартості про­дукції з великою користю для фірми.

Глава 7. Оцінювання перспектив зростання підприємства на основі портфельного аналізу

Дата добавления: 2014-12-29