Сутність та склад стратегічного набору організації

Тема 2. Рівні стратегічних рішень та типологія стратегій організації

Преимущества и недостатки стратегического управления.

Преимущества стратегического подхода к управлению:

• обеспечение направленности развития всей организации посред­ством постановки целей и задач;

• гибкая реакция и своевременные изменения в организации, отве­чающие вызову со стороны окружения и позволяющие добивать­ся конкурентных преимуществ, что дает возможность организа­ции выживать в долгосрочной перспективе и достигать своих целей;

• возможность для руководителей оценивать альтернативные ва­рианты распределения ресурсов организации и принимать ско­ординированные решения на всех уровнях управления, связан­ных с действующей стратегией;

• создание среды, способствующей активному, творческому, ини­циативному управлению и противодействующей пассивному ре­агированию на изменившуюся ситуацию.

Проблемы и недостатки стратегического управления:

· стратегическое управление по своей сути не может дать точной и детализированной картины будущего

· стратегическое управление нельзя свести к набору традиционных и регламентированных процедур и схем. Стратегическое управление – это симбиоз интуиции и творчества высшего менеджмента

· для осуществления процесса стратегического управления предприятия необходимы значительные усилия и затраты времени и ресурсов

· ошибки в стратегическом управлении резко усиливают негативные последствия, ошибки стратегического выбора могут быть фатальными, роковыми для предприятия

· кроме стратегического планирования, важным моментом является реализация стратегического плана, создание организационной структуры.

2.1. Сутність та склад стратегічного набору організації

2.2. Класифікація стратегій організації

2.3. Стратегічна прогалина та шляхи її заповнення

Діяльність підприємства має багатоплановий характер. У зв'язку з цим слід вказати на необхідність існування певного переліку взаємозв'язаних стратегій, які являють собою «стратегічний на­бір». Стратегічний набір - це система стратегій різного типу, що розробляються підприємством на певний відрізок часу і відобража­ють специфіку функціонування й розвитку підприємства, а також рівень його претензій на місце і роль у зовнішньому середовищі.

Основними вимогами до стратегічного набору є [4]:

■ орієнтація на досягнення реальної взаємозв'язаної мети;

■ ясність змісту і розуміння необхідності застосування певного набору стратегій;

■ гнучкість і динамічність стратегічного набору;

■ баланс рівноваги між прибутковими і витратними, основни­ми і компенсаційними стратегіями;

■ ієрархічний характер, оскільки можна виділити загальну стра­тегію, товарні стратегії окремих підрозділів, ресурсні та функ­ціональні стратегії;

■ надійність, яка передбачає його всебічну обґрунтованість.

Слід зазначити, що не може бути двох однакових стратегічних

наборів, які розробляють підприємства, навіть якщо вони належать до однієї і тієї ж галузі. Це пояснюється умовами функціонування кожного з підприємств, особливостями адаптації мікросередовища підприємства до вимог зовнішнього оточення, а також ступенем ак­тивності впливу керівництва на формування середовища функціо­нування організації в цілому. Не існує двох однакових підприємств, тому не може бути двох однакових стратегічних наборів.

Обґрунтований стратегічний набір - це набір, який є правиль­ним для даного підприємства і якого можна досягти за допомогою наявного потенціалу й певних зусиль щодо його нарощування для забез­печення конкурентоспроможності підприємства на тривалий період.

Процес побудови стратегічного набору - це діяльність, яка здій­снюється на всіх рівнях управління {рис. 6.1).

Рис. 6.1. Ієрархія стратегічного набору підприємства

Виділяють такі стратегії:

■ загальні для підприємства в цілому;

■ загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямами;

■ функціональні для кожної з функціональних підсистем підпри­ємства;

■ ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнти­рів загального, функціонального і товарного типів;

■ для кожного з напрямів діяльності організації (як щодо ви­робництва різних товарів, так і щодо надання різних послуг).

Загальні стратегії, що розробляються на рівні вищого керів­ництва, визначають головні напрямки розвитку підприємства. Для забезпечення їх реалізації необхідно розробити стратегії підтрим­ки, до яких відносяться ресурсні та функціональні стратегії (розроб­ляються на рівні функціональних підрозділів) і товарні стратегії (розробляються на рівні виробничих підрозділів).

Для створення ефективного стратегічного набору кожну його складову необхідно формулювати із залученням фахівців, що знахо­дяться в тих підсистемах і підрозділах, які розвиватимуться на ос­нові обраних стратегій. Таким чином забезпечується ефективна ко­ординація різноспрямованих стратегій, які входять в стратегічний набір, і виконання заходів, розроблених для їх реалізації.

Ефективно сформований стратегічний набір відображає досяг­нутий рівень розвитку підприємства, а також особливості й умови подальшого руху відповідно до обраних стратегій. Для поліпродуктових підприємств розробляється також корпоративна стратегія, яка складається з дій, що впроваджуються для затвердження пози­цій компанії в різних галузях промисловості.

Дата добавления: 2015-04-29