Це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення. Першим кроком у підготовці доповіді є визначення її мет и. Метою виступу може бути інформування, переконання чи спонукання слухачів. Мета конкретизується залежно від ситуації і є основою для підготовки виступу, формулювання ідей та головних тез промови. Готуючи виступ, обов’язково слід скласти «портрет» майбутньої аудиторії, який передбачає: - характеристику аудиторії за віком, статтю, за освітнім рівнем; - мотиви, які спонукають слухати доповідь; - готовність до сприйняття промови (рівень обізнаності, професійна підготовка, зацікавленість у проблемі); - емоційний настрій слухачів. Необхідно дібрати матеріал, скласти план доповіді, скомпонувати матеріал у чіткій логічній послідовності; літературно обробити текст, дібравши порівняння, епітети тощо. Написавши остаточний текст доповіді, слід провести репетицію публічного виступу, щоб краще запам’ятати основні положення доповіді. На початку доповіді слід забезпечити контакт з аудиторією, оволодіти увагою слухачів, збудити в них інтерес до теми повідомлення і завоювати їхню довіру. Доповідь передає зміст пропозиції виступаючого. Тому від того, наскільки якісно здійснена підготовка тексту, залежить розуміння аудиторією сутнісного змісту доповіді. Важливо вміло використовувати невербальні засоби спілкування, а також стежити за станом і реакцією слухачів, не допускаючи перевтоми аудиторії. Для забезпечення постійного контакту з аудиторією і створення позитивного ставлення до змісту доповіді необхідно: - частіше дивитися на кожного із слухачів; - не дивитись у вікно, в стелю чи підлогу, сконцентруватися на аудиторії; - не читати свої записи, а передавати головний зміст своїми словами; - змінювати темп і тональність мовлення; - стояти зручно, не рухатися понад міру, не захоплюватися жестикуляцією; - до записів заглядати відкрито, але не демонстративно; - не навалюватися на стіл чи кафедру, біля яких стоїте. Завершальна частина доповіді має на меті концентрацію уваги аудиторії на головній думці, а також узагальнення висловленого. При цьому доцільно: - коротко повторити основні положення доповіді; - закликати до дії; - зробити слухачам вдалий комплімент; - процитувати авторитетну особу; - навести найбільш яскравий аргумент.
Це обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, дискутування. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рішень. Гра в дебати вчить критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії. У дебатах беруть участь дві команди. Одна з них стверджує певну позицію (позитивна), інша – заперечує її (негативна). Основна мета дебатів – переконати нейтральну сторону (суддів) у тому, що ваші аргументи кращі, ніж аргументи опонентів. Базові елементи дебатів. Твердження – тема дебатів у вигляді пропозицій. Твердження визначаються за допомогою дефініцій. Дефініції визначають правильність тверджень та встановлюють межі дебатів. Формулюючи твердження, слід користуватись деякими вказівками. o бути суперечливим, викликати зацікавленість; o бути збалансованим; o бути чітким; o піддаватися дослідженню. Гравці сторони ствердження намагаються переконати суддю, що твердження є ймовірно правильним у більшості чи в усіх випадках. Гравці сторони заперечення прагнуть довести, що твердження є неправильним або що з певних причин воно неправильно інтерпретовано опонентом. Наведення аргументів у дебатах – це спосіб переконання суддів у тому, що ваша точка зору на твердження є найкращою. Гравцям необхідно подати суддям разом з аргументами докази на підтримку свого обґрунтування. Докази отримують шляхом дослідження, використовуючи твердження експертів, компетентних у даному питанні. Більшість навчальних дебатів надають кожному гравцю можливість відповідати на запитання опонентів (перехресні запитання). Заперечення можуть бути використані для уточнення позиції опонентів або для виявлення помилок у їх аргументації. Судді обговорюють дебати і оголошують результати, тобто своє рішення. Зворотний зв’язок. Беручи участь у дебатах, можна набути таких навичок і вмінь: o критично мислити; o досліджувати тему і добирати матеріал; o групувати матеріал; o слухати і робити висновки; o правильно вести дискусію.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление