Види та помилки слухання

Людського

Особливості

сприймання

свого тіла, мовби все емоційно переживають. Ці типи людей відрізняються в багатьох відношеннях, у тому числі і за структурою спілкування.

Як зазначалося раніше, у сприйманні людини людиною значне місце займає наслідування, уподібнення.

Інформацію про співрозмовника і його наміри можна отримати по трьох каналах. Прямий канал - це те, про що джерело повідомляє в явному вигляді. Побічний канал - це та інформація з приводу повідомлюваного в прямому каналі, яку людина добуває сама активним спостереженням і відчуттям усіх проявів джерела. Керований побічний канал - коли повідомлення, яке сприймається, як ненавмисне, вилучене цілком навмисно.

Уміння слухати - це невід'ємна сторона процесу спілкування. У літературі виділяється два види слухання.

Нерефлексійне - це уміння уважно мовчати, не втручатися у мову співрозмовника своїми зауваженнями. Рефлексійне слухання являє собою процес розшифровки змісту повідомлення. Слухання першого виду особливо корисне тоді, коли співрозмовник виявляє такі глибокі почуття, як гнів чи горе, має бажанням висловити свою точку зору, хоче обговорити питання, які наболіли. Відповіді при нерефлек-сійному слуханні повинні бути зведені до мінімуму ("Так!", "Ну і ну!", "Цікаво" і т.д.).

Вияснити реальне значення повідомлення допомагають рефлексивні відповіді.

Вияснення - це звернення до того, хто говорить, з уточненням. Наприклад: "Я не зрозумів...", "Ви це маєте на увазі?" і т.п.

Перефразування - це власне формулювання повідомлення для перевірки його точності. Наприклад: "Як я зрозумів Вас...", "Ви вважаєте, що..." і т.п.

Відображення почуттів - це коли акцент робиться на відображенні тим, хто слухає, емоційного стану того, хто говорить. Наприклад: "Вірогідно, Ви відчуваєте...", "Ви дещо засмучені...".. Резюмування - це коли підсумовуються основні ідеї і почуття того, хто говорить. Наприклад: "Вашими основними ідеями, як я зрозумів, є...", "Якщо зараз підсумувати сказане Вами,

то..." і т.п. Резюмування доречне в ситуаціях при обговоренні протиріч у кінці бесіди, під час тривалого обговорення питання, при завершенні розмови.

У діловому, як і в будь-якому іншому спілкуванні, важливе поєднання нерефлексійного і рефлексійного слухання. При цьому треба уникати типових помилок слухання.

Перебивання співрозмовника: більшість людей перебивають один одного неусвідомлено. При перебиванні слід намагатися відразу ж відновити хід думок співрозмовника.

Поспішні висновки: примушують співрозмовника зайняти оборонну позицію, що відразу ж зводить перепону для конструктивного спілкування.

Поспішні заперечення: часто виникають при незгоді з висловлюванням того, хто говорить. Часто людина не слухає, а по-думки формулює заперечення і чекає черги висловитися. Потім захоплюється обґрунтуванням своєї точки зору і не помічає, що співрозмовник намагається сказати те ж саме.

Непрохані поради: зазвичай дають люди, не здатні надавати реальну допомогу; насамперед, слід встановити, що хоче співрозмовник: спільно порозміркувати чи отримати конкретну допомогу.

Формування комунікативних навичок потребує часу і терпіння.

Дата добавления: 2015-05-22