Духовність

Об’єктивно – суб’єктивно –

Духовне (дух) духовне (душа)

Свідомість

Форма тлумачення Л до світу духу і системоутворююча константа всіх форм духу

Позиції:

1. Ототожнення духу з Богом або Абсолютною ідеєю

2. Розгляд духу, як сукупності моральних логічних, естетичних і художньо оформлених актів

Дух – це об’єктивовані форми, що спресовані духовним досвідом людства та існують як виокремлені в людському бутті надлюдські утворення. Існує трансісторично і є результатом духовних пошуків багатьох людських поколінь.

І зразок і наповнення цих форм новим змістом.

Дух потребує індивідуальної людської душі, втілення.

Існування духу тісно пов’язане з людською душею, тобто з його індивідуальним функціонуванням тому душа виступає як горизонт можливостей індивіда, його причетності до духу.

Дух має існування в його здійсненні.

Душа розглядається як цілісність чуттєвого світу Людини, що є основою духовних зв’язків Людини зі світом.

Єдино цільний феномен, в якому всі характеристики відбивають весь зміст душі è розгляд д-ті душі.

Юнг, Фромм.

Діяльність душі – формув. зсередини. Вона може вести і до руйнування самої Людської особистості, але при цьому пов’язана з загальними закономірностями духовного життя завдяки рефлексії і примноженню як власного змісту, так і співпричетності до людського універсаму.

Основні характеристики людської духовності:

· Динамічність

· Процесуальність

· Діалогічність

Ментальність (20-30 рр. ХХ ст..)

Діалектика є цілісною різноманітністю принципів, законів і категорій

- руху і розвитку - єдності і боротьби - Зміст і явище

протилежностей - можливість і дійсність

- причина і наслідок

- необхідність і випадковість

Дата добавления: 2015-05-22