Основні напрями релігійної Ф. XX ст

Шелер, Больнов.

Завдання: визначити основні сфери власне людського буття і завдяки цьому пояснити людське місце в світі.

Вивчення різних проявів людського буття.

Специфіка людського буття виявляється в тому, що людина існує як незавершена, ексцентрична, тому вона постійно переступає межі наявного, відкрита до світу, а світ відкритий людині.

Рефлексивність

самосвідомість

духовність

Основні засади:

- культура;

- мова;

- спілкування.

Вони виступають як спільний знаменник для людської суб’єктивності, автентичності людського буття.

Проблема цінностей: цінності, які існують в сусп-ві, та особистісні цінності.

Людина визначається співвідношенням універсальних і особистісних цінностей.

Людина – істота проблемна, і вона про це знає.

Больнов: подолання суперечностей між людською екзистенцією і наявним буттям.

Проблема комункації – ключові поняття є „розмова” і „зустріч”. Вони допомагають синтезувати особистісні та позаособистісні виміри людини.

Зустріч – доленосна подія в людському бутті.

Роль Ф. антропології – задає критерій людської комунікації.

Якою п.б. людина?

Що таке людяність?...

Висновок: Е.Ф. виявляє різні аспекти людської буттєвості і характеризує людину як відкриту, незавершену і відповідальну за своє самоздійснення. Загострює проблемність людського буття.

Турбота

вина

страх

невпевненість

...

Неотомізм, тейярдизм, антропологічна течія.

Неотомізм – офіційна доктрина католицизму.

Марітен, Жільсон, Бохенський.

Традиційна проблематика: проблема Бога.

2 тенденції:

1. Традиційна – звернення до доведень існування Бога, тлумачення.

2. Ствердження того, що Бог раціонально не м.б. витлумачений.

Основний спосіб пізнання Бога: поєднання теології одкровення, раціонального богослов’я та метафізики.

Проблема співвідношення віри і розуму.

Переосмислення ролі релігії у всій європейській культурі. Критика недоліків НТП. Прагнення узгодити християнство з сучасною культурною ситуацією.

Т.де Шарден „Феномен людини”.

Намагається досягнути синтезу наукового, релігійного та філософського знання і створив еволюційну теорію ВсесвітуЮ показавши, що еволюція духу здійснюється через ускладнення матерії.

„Еволюційний христогенез”. Побачив існування антропного принципу.

Космогенез – вчення про космічну еволюцію як процес необоротних змін, спрямованих до точки Омега шляхом розширення і згортання внутрішньої зосередженості, накопичення та ускладнення духовно-енергетичної субстанції.

Еволюція – космічний цілеспрямований процес, у ході якого матерія – енергія, що складає Всесвіт, прогресивно розвивається.

Основні ступені еволюції:

- переджиття

- життя

- думка

- супержиття.

Людина – це продукт природи і трансцендентна щодо неї. Пов’язана з свідомістю, рефлексією, ментальністю, духовністю.

Людина виступає одночасно і як випадок, і як антивипадок.

Еволюція не закінчена, а продовжується в тій мірі, в якій людство об’єдн. в співтовариства із зростаючою диференціацією індивідуальних функцій і відповідно зростаючому рівню взаємозв’язків.

Приходить до поняття „ноосфера”.

Протестантська теологія: Барт, Тілліх.

Наголошують на неможливості розумового осягнення Бога і перевазі віри.

Віра досліджується як інтимно-індивідуальне явище, що може лише переживатися.

Важлива місія людини перед Богом – культуротворення.

Фундаментальна характеристика людини – її турбота про сенс свого буття.

Дата добавления: 2015-05-22