Завдання проведення практичних занять. 3 страница

Представники реформації: Ян Гус (Чехія), Мартін Лютер і Томас Мюнцер (Німеччина), Кальвін (Швейцарія). Концентрація уваги на вивченні мов, які прийнято називати класичними, привела до виникнення так званої класичної освіти початок якій поклала у Німеччині гімназія Штурма (1528 р.) де латинську i грецьку мови вивчали 10 років. Згодом класичні гімназії стали типовими навчальними закладами у Європі. Реформація поклала початок протестантизму, який заперечував верховність влади папи римського, відпущення гріхів за плату (торгівлю індульгенціями). Протестанти виступали за спрощення церковних обрядів, за визнання священного письма єдиним джерелом віри. Протестантизм увів богослужіння рідною мовою.

Боротьба проти католицизму породила й контрреформацію – реакцію офіційної церкви на події. Орден єзуїтів (який існував для захисту католицької церкви, обрав своїм знаряддям сповідь, проповідь i школу. Єзуїти створили систему виховання, спрямованого на підготовку активних поборників католицької церкви.

Єзуїтські школи поділялись на колегіуми (з 7-р.навчання), які за освітою наближались до гімназій, і семінарії, які прирівнювались до університетів і мали 6-річний термін навчання. Це були заклади інтернатного типу, розташовані просторих, добре обладнаних приміщеннях, де дотримувались відмінної чистоти і порядку. Режим дня і навчальний рік були побудовані з умілим чергуванням занять і відпочинку (часті свята, тривалі перерви). Велика увага приділялась фізичному розвитку вихованців через впровадження гімнастики, ігор. Все це приваблювало сюди дітей з багатих аристократичних сімей.

Саме єзуїти розробили методику засвоєння навчального матеріалу під час шкільних занять. Щоденно проводилось повторення матеріалу, вивченого перед цим. У кінці тижня повторювали матеріал за тиждень, у кінці місяця – за місяць, у кінці року – за рік. Від учителів вимагалось чіткість викладу, використання принципу навчання від легкого до важкого. Випускники єзуїтських колегіумів та семінарій добре володіли логікою і риторикою, уміли переконувати і підкоряти своєму впливу.

Єзуїтська система виховання готувала переконаних пропагандистів католицизму, які нетерпимо ставились до інаковіруючих. З метою повного підпорядкування вихованців церкві над ними встановлювався постійний зовні непомітний нагляд, серед учнів розвивався шпіонаж, лестощі і догідливість у ставленні до старших. Єзуїтські школи існують i зараз у країнах Латинської Америки, Іспанії, США та iн. Звичайно вони не походять на своїх середньовічних прототипів. У них відбулася уніфікація навчальних планів i програм та пристосування до нових умов.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1; 8; 14; 16; 23; 32; 34

Додаткова

7; 11; 14;25, інформаційні ресурси

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Опрацювати питання

1. Схоластика. Перші університети в Європі.

2. Гуманістичні ідеї Ф.Рабле, М.Монтеня, Е.Роттердамського.

Контрольні запитання

1. Який вплив на середньовічне європейське шкільництво мала схоластика?

2. Що було причиною появи університетів у Середньовіччі і якими були зміст, методика та організація університетської освіти?

3. Хто був зачинателем гуманізму і культури епохи Відродження та які вимоги в галузі освіти ставили педагоги-гуманісти?

4. Обґрунтуйте принципову помилку у вихованні майбутнього лицаря.

5. Перерахуйте всі обов'язкові навчально-наукові звання в університеті (у виховному напрямку).

Завдання для вивчення документів та першоджерел

1. Підготуйте хронологічну схему виникнення європейських університетів

2. Підготуйте твір-мініатюру «Педагогічні ідеали та школи епохи Відродження» Порівняйте стару та нову освіту, описану в книзі Ф. Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель»

Тема 4. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА ЯНА АМОСА КОМЕНСЬКОГО

1. Практична і теоретична діяльність Я.А. Коменського.

2. Формування й основні риси світогляду вченого.

3. Загальнопедагогічні ідеї Я.А. Коменського.

4. Вчення Я.А.Коменського про школу

5.Організація навчання Обгрунтування класно-урочної системи навчання.

6. Дидактичні погляди Я.А.Коменського.

7. Вимоги до підручників. Підручники Я.А.Коменського

8. Питання виховання та шкільної дисципліни у працях Я.А.Коменського

9. Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього

На допомогу студенту

1. Практична і теоретична діяльність Я. А. Коменського.

В контексті вивчення педагогічної спадщини видатного педагога необхідно з’ясувати основні етапи життя і педагогічної діяльності Я.А.Коменського

Короткі автобіографічні дані:

Я.А. Коменський народився 28 березня 1592 р. у м. Нiвниця в Моравії у сім’ї мірошника, члена протестантської общини Чеських братів. У 12 років осиротів.

1604-1605 рр. — навчається у школі братства, за кошти общини.

1608-1610 рр. — навчання у латинській школі в м. Пшерів.

1610-1612 рр. — навчається у Гернборському, Гейдельбергському університетах.

1614 р.— повернення до Пшерова, де працює керівником школи.

1616 р.— обраний братством святенником.

1618-1621 рр. — священик i працює у школі братства у м. Фульнек.

1621 р. — м.Фульнек спалили іспанські війська, згоріла бібліотека Я. Коменського з рукописами. Сам він переховується. Пише твір «Лабіринт світу і рай серця».

1628 р. — Я.А. Коменський i його община покинули батьківщину і оселилися в польському м. Лєшно.

Тут він прожив 28 років до 1656 р. Керує своєю общиною, вчителює у лешненськiй школі братства. Пише: «Велику дидактику» (1632); «Материнську школу» (1632); «Відкриті двері мов i всіх наук» (1631) та ін. 1641-1642 рр. —перебував в Англії. Тут він писав «Пансофiю» – своєрідну енциклопедію, де були б зібрані знання, що їх виробило людство.

1642-1647 рр. — живе у Швеції, приймає участь у підготовці шкільних підручників (в рамках шкільної реформи). Пише працю «Новітній метод мов» (1647 р.).

1648 р. — Я.А. Коменський в Лєшно. Тут у 1650 р. його обирають єпископом Чеської общини. 1650-1654 рр. —проживає в Угорщині (м. Шарош-Патака), де займався впорядкуванням шкіл. Написав «Закони добре організованої школи», «Правила поведінки для юнацтва», «Видимий світ у малюнках».т 1654 р. — повертається у Лєшно.

Місто у 1656 р. у ході польсько-шведської війни було спалене. Знову згоріла бібліотека Коменського.

1656 р. — живе в Амстердамі (Нідерланди.

У 1657 р. видано твори Коменського в 4-х частинах. Серед них i «Велика дидактика». В Амстердамі публікує частину головної праці свого життя філософський твір «Загальна порада про покращання справ людських».

Помер 15 листопада 1670 р. i похований в Нідерландах.

2. Формування й основні риси світогляду Я. А. Коменського

Світогляд педагога формувався під впливом різноманітних, часто протиставляючи одне одного джерел. З одного боку Я. А. Коменський - релігійний діяч, з іншого – науковець і педагог. Я.А. Коменський прагнув виробити власне світобачення завдяки античній філософії, релігії, ідеям Відродження. Під впливом епохи Відродження Я.А. Коменський виробив новий погляд на людину. Людина, вважає Я.А. Коменський, найдосконаліше творіння Бога. На суспільні погляди Я.А. Коменського впливала його участь в демократичному народному русі Чехії, що у доповненні з ідеями Відродження сформували у нього демократизм, гуманізм, народність. Єдиним засобом реформування суспільства він називає зразкове виховання молоді, яке покладає на школи. Отже, до особливості світогляду Я.А. Коменського - народність, демократизм, сенсуалізм, гуманізм і релігійність.

3. Загальнопедагогічні ідеї Я.А. Коменського.

Студентам варто порекомендувати прочитати один з основних педагогічних творів «Велика дидактика», у якому Я.А.Коменський теоретично обґрунтував весь комплекс питань, які визначають педагогіку як науку.

Ідея створення цілісної педагогічної теорії виступає у поглядахів Я.А. Коменського як частка загального плану удосконалення людства. У його педагогічній спадщині, і у «Великій дидактиці», вперше педагогічна теорія набула якості науки. Праця вченого «Велика дидактика» (1632) послідовно і систематично висвітлює проблеми навчання і виховання.

Перші 12 розділів (із 33) праці - загальнопедагогічна частина «Великої дидактики».

Розділи ХІІІ-ХІV характеризують основи для створення нових шкіл. Наступні розділи (ХV-ХІХ) розкривають основи загальної дидактики.

ХХ-ХХV - присвячені частковій дидактиці окремих видів освіти.

XXVI — «Про шкільну дисципліну».

XXVII-XXXII дають характе­ристику організації чо­тирьохступінчастого влаштування шкіл.

XXXIII розділ, підсумковий, присвя­чений викладанню за­гальних умов, необхід­них для практичного здійснення ідей Я.А. Коменського.

Методологічною основою педагогічної теорії Я.А. Коменського виявився принцип природовідповідності виховання. Йому підпорядковані всі теоретичні положення «Великої дидактики».

Дата добавления: 2015-05-24