Н. В. Слюсаренко

доктор педагогічних наук, професор,

Херсонський державний університет

Рекомендовано до другу Вченою радою

Педагогічного інституту

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(Протокол № 4 від 27 грудня 2012 р.)

У посібнику обґрунтовано мету, завдання вивчення курсу «Історія педагогіки», запропоновано опис навчальної дисципліни, її структуру, подані На допомогу студенту до вивчення теоретичного матеріалу, розроблені практичні заняття.

Особливий наголос у посібнику зроблено на самостійну роботу студентів, рекомендації щодо виконання самостійних завдань, завдання для вивчення документів та першоджерел.

Адресується студентам заочної форми педагогічних ВНЗ, викладачам вищих навчальних закладів педагогічного спрямування.

ISBN

©Завгородня Т.К., 2014 р.

©Прокопів Л.М., 2014 р.

©Стражнікова І.В., 2014 р.

ВСТУП

ХХІ століття передбачає формування фахівця не лише компетентнісного, а й духовно багатого.

Участь вищої освіти України в Болонському процесі налаштовує спрямування навчальних курсів у напрямі стимулювання, розвитку особистісно-творчої функції одержання знань, їх самостійності і мобільності, можливості вибору в процесі професійно-особистісного навчання, контролю і самоконтролю, саморозкриття фахівця.

У системі підготовки освітніх кадрів у галузі «Педагогічної освіти» історія педагогіки займає провідне місце, адже є важливою складовою формування цілісного уявлення майбутнього педагога про свою професійну діяльність.

Історія педагогіки нагромадила великі знання про розвиток педагогічних ідей у сфері виховання, починаючи з давніх часів. Поглиблені історико-педагогічні знання сьогодні необхідні кожному вчителеві. Вивчення історії педагогіки сприяє підвищенню обізнаності студентів з історії розвитку обраної спеціальності, розумінню еволюції педагогічної думки, ознайомленню з педагогічною спадщиною відомих в галузі освіти й виховання дітей.

Відповідно до змін, які відбуваються у вищій школі, з’явилась гостра необхідність удосконалення викладання курсу історії педагогіки. У центрі уваги тих, хто вивчає курс «Історії педагогіки», повинні бути зв’язки між педагогічними ідеями видатних теоретиків та практиків, наступність та інновації у розробці та реалізації педагогічних ідей. Актуальним є проблемний виклад матеріалу, індивідуально-творчий підхід до вивчення курсу.

У посібнику, рекомендованому для студентів заочної форми навчання подані тематика лекційного матеріалу, методичні рекомендації до підготовки до практичних занять та самостійної роботи.

Методичні рекомендації до курсу були розроблені з використанням матеріалів авторитетних джерел з історії зарубіжної та української педагогіки, зокрема підручників та посфбників І. Зайченка, В.Кравця, М. Левківського, О. Любара О. Мешко, Г. Мешко, А. Павленко, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської, Д. Федоренка, М. Ярмаченка. О. Янкович, В. Ярощук та інших.

Теоретичні положення курсу та рекомендації щодо вивчення основних тем викладені у вигляді конспект-схем. При розробці самостійних занять особливу увагу приділено формуванню пізнавальної активності студентів, прищепленню зацікавленості історико-педагогічною проблематикою, формуванню вмінь та навичок порівнювати та роз’яснювати взаємозв’язки між педагогічними явищами та фактами.

Творчі завдання, що супроводжують практичні заняття, спрямовані на активну пошукову роботу студентів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета навчальної дисциплін и «Історія педагогіки»:

забезпечити засвоєння студентами закономірностей історичного розвитку школи й освіти у провідних державах світу та в Україні, особливостей становлення та суті основних педагогічних теорій на різних етапах суспільного поступу.

Завдання викладання дисципліни:

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

- провідні ідеї європейської педагогічної думки;

- особливості формування та сутність педагогічної теорії і шкільної практики в Україні від найдавніших часів до наших днів;

- положення педагогічної спадщини найвідоміших зарубіжних, вітчизняних та донедавна замовчуваних теоретиків і практиків українського шкільництва;

- умови та шляхи розбудови національної системи освіти й виховання в незалежній Українській державі.

вміти:

- конкретно-історично підходити до аналізу педагогічних явищ і фактів;

- визначати положення педагогічної теорії та практики, які сприяють розвитку педагогічного мислення, підвищенню педагогічної культури, зростанню педагогічної майстерності;

- критично переосмислювати та творчо реалізувати традиції зарубіжної та української педагогічної думки в практиці самостійної педагогічної (психолого-педагогічної) діяльності та розбудови національної системи освіти й виховання.

Мета проведення лекцій.

- - ознайомити студентів із провідними тенденціями в розвитку зарубіжної та української школи й педагогічної думки, особливостями їх формування, з теоретико-методичними засадами українського шкільництва в різні періоди його функціонування, з положеннями педагогічної спадщини найвидатніших представників європейської й української педагогіки.

Завдання проведення лекцій.

У результаті проведення лекцій студенти повинні:

знати:

- закономірності становлення і розвитку зарубіжної та української школи й педагогічної думки;

- специфіку формування теорії та практики освіти й виховання на різних етапах розвиту українського суспільства;

- провідні положення європейської та української педагогіки і практики освіти й виховання;

- особливості педагогічного процесу в умовах відродження та розбудови національної системи освіти в Україні.

вміти:

- визначати основні закономірності та специфіку суспільно-педагогічного процесу в зарубіжних державах і в Україні у різні періоди розвитку;

- виявляти провідні положення педагогічної теорії та освітньої практики;

- - відбирати позитивні педагогічні ідеї та виявляти можливості їх використання в практиці розбудови сучасної національної школи.

Мета проведення практичних занять:

- - озброєння студентів уміннями та навичками практичного застосування набутих у ході теоретичного курсу знань;

- - підготовка до застосування прогресивних педагогічних ідей у практиці самостійної педагогічної (психолого-педагогічної) діяльності;

- - ознайомлення з прогресивними ідеями, передовим досвідом практичної педагогічної діяльності педагогів України, української діаспори та зарубіжжя на сучасному етапі історичного розвитку.

Дата добавления: 2015-05-24