Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суб’єкти арт-інвестування




Дослідники Фрей (Frey) та Ейченбергер (Eichenberger) роблять висновок про те, що всі покупці творів мистецтва розташовуються між двома полюсами: чисті спекулянти та чисті колекціонери [50].

Продавцями творів мистецтва в арт-інвестуванні виступають перш за все їх автори або особи, які згідно законодавства мають право розпорядження ними. Вони власне і формують так званий продаж твору «першого порядку», коли твір продається вперше. Продаж другого порядку (перепродаж) відбувається, коли його продає інвестор за ціною, вигідною для нього самого. Пропозиція творів мистецтв на арт-ринку дорівнює сукупній пропозиції творів мистецтва при їх продажу першого і другого порядків. Власне арт-інвестування починається з моменту купівлі твору мистецтва інвестором з метою подальшого перепродажу.

Покупцями творів мистецтва можуть виступати: інвестори (фізичні і юридичні особи), колекціонери, держава. Принципова різниця між ними полягає саме у мотивації купівлі твору мистецтва.

Основним мотивом арт-інвестора (фізичної особи) є отримання надприбутку. В той час як, наприклад, інвестиційний фонд, що займається арт-інвестуванням, використовує твори мистецтва переважно за для диверсифікації активів. Існують також нечисленні приклади фондів, основною формою діяльності яких власне і є торгівля творами мистецтва: Art Trading Fund, Fine Art Fund (Лондон), Advanced Capital (Мілан), Meridian Art Partners (Нью-Йорк) та ін.

В країнах з розвинутою економікою держава виступає активним учасником арт-ринку, прагнучи сконцентрувати у своїй власності якомога більшу кількість творів мистецтва.

Залучення посередника в процес арт-інвестування є додатковим важливим фактором, який сприяє коректній організації цієї діяльності. Суб’єктів арт-інвестиційної діяльності можна згрупувати наступним чином (Додаток Б).

Особливістю посередників у арт-інвестуванні є їх кардинальна функціональна відмінність залежно від виду мистецтва, до якого належить об’єкт арт-інвестування. Через те, що функції посередника арт-бізнесу виходять за рамки однієї професії, стається, що посередник виступає лише як організатор процесу арт-інвестування, залучаючи для кожної операції окремого спеціаліста. Загалом, посередників можна поділити на приватних та колективних.

Так, в арт-інвестуванні, об’єктом якого виступають твори образотворчого мистецтва, приватними посередниками виступають переважно арт-менеджери і дилери [20].

Арт-менеджер – професійний учасник арт-ринку, що працює за дорученням клієнта (власне інвестора). Його діяльність полягає у:

· Власне посередництві (сприянні укладанню угод між клієнтом та третіми особами);

· В укладанні угод для клієнта, організації та реалізації арт-інвестування;

· У здійсненні для клієнта інших юридичних чи фактичних дій у визначеній сфері підприємницької діяльності.

Відповідно до цього діяльність арт-менеджера можна умовно поділити на вузьку (таку, що обмежується лише організацією самої угоди купівлі/продажу), та розширену (коли він паралельно здійснює комплекс необхідних заходів: страхування, юридичне оформлення, транспортування, тощо).

Професійний арт-менеджер має розумітись як на мистецтвознавстві, так і на фінансових питаннях. Через досить контрастну комбінацію умінь, діяльність арт-менеджерів як правило спрямована не на самостійне прийняття рішень, а на залучення спеціалістів за для більш адекватної організації інвестиційної діяльності [22]. Вони залучаються переважно в арт-галереї, банки (в яких розвинуто послугу арт-банкінгу), аукціони та інвестиційні фонди, що займаються арт-інвестуванням.

Найбільш розповсюдженим посередником серед суб’єктів арт-інвестування є дилери, які виступають найбільшою рушійною силою арт-ринку. За оцінками Artprice, на світовому арт-ринку фігурує близько 71 тис. арт-дилерів, з урахуванням галерей, брокерів (які беруть твори на комісію) та агентів окремих митців. При цьому близько 75% ринкового обороту визначають не більше чотирьох тисяч найбільших арт-дилерів.

Арт-дилер – юридична чи фізична особа, професійний учасник арт-ринку, що має право здійснювати операції з творами мистецтва від свого імені і за свій рахунок і має ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Найважливіші переваги арт-дилера перед іншими посередниками арт-ринку наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 452; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.