Лялькотерапія» як зона ігрової корекції

Чіткого визначення лялькотерапії поки що немає. Різні ав­тори відносять лялькотерапію або до арт-терапії (Г. Денисова, м. Ульяновськ; Л. Лебедєва), або до ігротерапії (А. Тащева, С. Гриднєва, м. Ростов-на-Дону), або виділяють окремо. Чим же лялькотерапія відрізняється від простої гри з ляльками? Відповідь буде аналогічною відповіді на запитання: «Чим арт-терапія відрізняється від малювання?» (А. Копитін вказує оз­наки, за якими можна відрізнити арттерапію від звичайного використання малюнка).

Ляльки є атрибутом дитинства, дитячої культури. Так, на думку В. Мухіної, ляльки мають особливе значення для емоційного й морального розвитку дітей: «Дитина переживає зі своєю лялькою події власного й чужого життя в емоційних і моральних проявах, доступних її розумінню. Лялька для дитини не обов'язково «дочка» або «синочок», вона — партнер у спіл­куванні у всіх його проявах». Роль ляльки вбачається в діалозі, в якому відбувається «заміна» реального контакту з людиною, опосередковано, через ляльку, а іноді сама лялька виступає в ролі персоніфікованого персонажа чи суб'єкта. Такий підхід розкриває значимість емоційних контактів для дітей і показує величезну роль ляльок у розвитку емоційної сфери особистості дитини.

Для сучасної дитини лялька — насамперед мила іграшка, яку можна перетворити в якогось символічного партнера для гри. Дорослий учить дитину сприймати ляльку як об'єкт для емоційного спілкування. Граючись із лялькою, маля вчиться рефлексії, емоційного ототожнення. Лялька має особливе зна­чення для емоційного й морального розвитку дітей. Дитина відокремлює гру від реальності, але при цьому використовує предмети й ситуації з реального світу для того, щоб створити свій власний світ, у якому можна було б повторити приємні переживання за своєю волею, можна було б встановлювати та змінювати події за своїм бажанням. Дитина хоче бути до­рослою, у грі це можливо. З волі дитини, за допомогою її уяви лялька «поводиться» так, як це потрібно господареві. Імовірно, значна частина гри є проекцією.

Звертання й почуття, що проявляються до ляльок, згідно з Холом, багато в чому відрізняються від звертань і почуттів, спрямованих на реальних дітей. Проте на ляльок проектують почуття найбільш притаманні дитині. Причому ляльки не ви­користовуються тільки для одного виду гри. Вони можуть бути «опорами» для образної гри, виступати в якості реалістичних зовнішніх атрибутів у наслідувальній грі, бути манекенами, на які дитина проектує свої почуття, або звичними заспокійли­вими предметами для переляканої дитини. Занурюючи ляльку у воду або вдаряючи її об стінку, дитина виражає своє почуття ревнощів, не заподіюючи шкоди новонародженому братові. Повторення знижує рівень збудження, так у грі долаються травматичні події.

На психологічному рівні ляльки багато в чому сприяють і допомагають спрямовувати й коректувати особистісно-орієн-тований розвиток, рятуючи дитину від стресу, фобій.

Проблеми, при вирішенні яких ефективна лялькагератя:

Набуття важливих соціальних навичок, досвіду соціальної взаємодії.

1. Психодіагностика.

2. Розвиток самоконтролю.

3. Розвиток комунікативних навичок.

4. Розвиток самосвідомості.

5. Розвиток емоційної та моторної адекватності.

6. Вирішення внутрішніх конфліктів.

7. Профілактика й корекція страхів.

8. Розвиток мовлення.

Види ляльок, які застосовуються в лялькотерапії:

· пальчикові ляльки;

· ляльки-«бебі»;

· ляльки-маріонетки;

· тіньові ляльки.

У хорекційній роботі можна використовувати ляльки, виго­товлені промисловим способом, а можна запропонувати зробити ляльку дітям.

Багато хто з лялькотерапевтів (Т. Зінкевич-Євстигнєєва, Л. Лебедева, Г. Тимошенко та ін.) віддають перевагу другому шляху. Чому? Відповідь очевидна: лялька, виготовлена своїми руками, стає «рідною», процеси ідентифікації та проектування проходять глибше, яскравіше, повніше. Будь-яке виготовлення ляльки — своєрідна медитація.

Крім того у дітей розвивається дрібна моторика руки, уява, здатність тонко почувати іншого й те, що відбувається, розви­вається здатність до концентрації уваги.

Усі психологи, які гфацюють із ляльками, вказують на «вклю­чення» механізмів проекції, ідентифікації або заміщення, що й дозволяє досягти певних результатів.

Дата добавления: 2015-05-24