Ситуація 7. Ганна Іванівна була суворим, вимогливим завучем

Ганна Іванівна була суворим, вимогливим завучем. І всі у школі її побоювалися. Вона була непримирима до найменших порушень порядку, частенько дорікала молодій учительці літератури Світлані Миколаївні за надто близь­ку дистанцію з учнями, за прояв лібералізму. "Дивіться, — попереджувала Ганна Іванівна молоду вчительку, — при­йде час, наплачетеся ви зі своїми вихованцями".

Невдовзі у школі трапився такий випадок. На уроці в 10 класі, який вела Ганна Іванівна, учень, глянувши у вікно, сказав:

"Дивіться, як він б'є її — прямо жах!" Учні, які сиділи біля вікна, повернули голови і побачили, що на дорозі за­стряг віз із дровами і візниця що є сили б'є коня. У руці в нього була товста палиця. Бідна тварина напружувалася з усіх сил, падала, піднімалась, але віз залишався на місці.

— Ви чим зайняті? — суворо сказала учням Ганна Іван­івна. — Хто дозволив вам дивитися на вулицю? Як же у вас, одначе, легко відволікається увага будь-якою дрібницею. Пригадайте, що я вам розповідала про великого математи­ка древності Архімеда: він настільки був захоплений розв­'язанням на піску геометричної задачі, що навіть не по­мітив, як у місто увірвалися завойовники. Один ворожий воїн опинився у його дворі, і що сказав йому вчений? — "Не чіпай моїх кіл!" Тоді воїн завойовників убив Архіме-

да. У нас же, слава Богу, війни немає, і лише хтось на вулиці стьобає коня, а ви вже готові забути про роботу. Отож, всі дивляться на дошку!

У той же час у 9 класі урок вела Світлана Миколаївна. Вона випадково подивилася у в вікно і побачила, як візни­ця несамовито бив коня, який уже впав.

— Що він робить? — вигукнула вчителька. — Він же вб'є його.

Всі учні повскакували із своїх місць і обліпили вікно.

— От негідник! — вирвалося в учительки.

— Це Гришка із сусіднього села, — сказав Вася Во­лодій. — Він завжди, коли п'яний, б'є коня.

— Світлано Миколаївно! Можна ми вийдемо і не дозво­лимо йому бити коня? — попросив Петя Торцов, найбіль­ший і найсильніший учень класу.

— Добре, — сказала Світлана Миколаївна, — та ви мо­жете і допомогти витягти воза, адже вас так багато.

Клас миттю спорожнів. Петя першим підбіг до воза, ви­смикнув палицю з рук візниці і з силою відштовхнув його набік. Одні хлопці вхопилися за посторонки, інші почали штовхати воза ззаду. Але він не піддавався... Хлопці зняли з воза дрова, та колеса так загрузли в болоті, що і порожньо­го воза кінь, навіть при допомозі дітей, не міг витягти. Тоді хлопці з допомогою кілків, використовуючи їх як важелі, витягли воза. Кілька хлопців оточили Григорія і почали сварити його за нелюдське ставлення до коня. А Коля Сьо-ушкін приніс коневі свій сніданок. Школярі повантажили дрова на віз. Григорій дякував хлопцям і обіцяв більше ніко­ли не бити коня. В цей час задзвонив дзвінок з уроку.

У коридорі Ганна Іванівна зустрілась з Світланою Мико­лаївною.

— Це ви відпустили учнів з уроку чи вони самі вибігли на вулицю? — запитала завуч.

— Я відпустила.

— Хороша вчителька, хороша! Значить, ви свідомо зірвали урок?*

1. Проаналізуйте дії учительки і завуча в цій ситуації,

2. Формуванню яких моральних якостей вихованців сприяли дії учительки?

Дата добавления: 2015-05-24