Діагностика відхильної поведінки

Визначення зони найближчого розвитку.

Виявлення порушень в психічному розвитку, діагностика цих розладів.

До дітей, які мають відхилення у своєму розвитку, можуть нале­жати діти, в яких внаслідок вродженої недостатності чи набутого (під час пологів, в результаті травми, захворювання в перші роки життя) органічного пошкодження сенсорних органів, рухливого апа­рату або центральної нервової системи порушується розвиток відпо­відних психічних функцій. Так, при пошкодженні ока порушується розвиток зорового сприйняття, при пошкодженні слухового нерва страждає слухове сприйняття, пошкодження мовних зон кори мозку порушує розвиток мовлення і т.ін.

Порушення формування слухових сенсомоторних процесів при глухоті, відсутність чи дефекти розвитку зорових відчуттів, розлади аналітико-синтетичної діяльності при розумовій відсталості визна­чаються як основні чи первинні розлади психічного розвитку.

Виявити своєрідність психічного розвитку дитини, її психоло­гічні особливості - є головним завданням психодіагностики розладів розвитку. Розуміння цих особливостей дозволяє вивчити основні напрями навчання дитини з недоліками розвитку, тобто тип освіт­нього закладу, який є адекватним для неї.

Розвиваючий ефект шкільного навчання залежить від попадан­ня завдань, які ставляться перед дитиною в тому чи іншому класі, в так звану зону найближчого розвитку, яка визначається загаль­ним рівнем розумового розвитку. Оцінки за окремими шкільними предметами ще не дають інформації про рівень окремих логічних операцій мислення. Цьому служить спеціальна діагностика розумо­вого розвитку.

Потреба у виявленні таких відхилень особливо значима, оскільки саме в підлітковому віці може виникнути низка незворотних асоціа­льних утворень в структурі особистості.

На думку багатьох дослідників, діагностика відхильної поведін­ки підлітків може бути успішною з використанням особистісно-орієнтованих тестів. Застосування багатомірних методик і тестів

дозволили сформувати цілу низку принципів діагностики підлітків з відхильною поведінкою.

Принципи і створені на їх основі методики дозволяють розв'я­зати наступні проблеми:

* виявити величину відхилення (від норми, від зразків, від прийнятого стилю поведінки);

* визначити ступінь наближення до певного типу відхилення, його характер і специфіку;

* визначити причину відхилення;

* прогнозування можливого розвитку відхилення.

До особливостей особистості, які виявляються за допомогою діаг­ностики, можна віднести:

* первинний облік лінії і величини відхилення;

* аналіз якостей підлітка, якими він постійно користується;

* виділення особливостей його уявлень і того смислу, який він вкладає у визначені для всіх стандартизовані поняття.

Дата добавления: 2015-05-26