З новим і праведним законом

Запить з московської чаші московську отруту

З матері полатану сорочку знімати

Злоначинающих спини

З кокардою на лобі

Спаси ти нас,

Младенче праведний, великий,

Од п’яного царя-владики!

Од гіршого ж тебе спасла

Т&оя преправидная мати.

Та де ж нам тую матір взяти?

Ми серцем голі догола!

Раби з кокардою на лобі!

Лакеї в золотій оздобі...

«Во Іудеї во дні они...»

«Інтелектуальні реєстровики Москви були збірним обличчям і натурою української інтелектуальної верстви, не кажучи про масу писарчуків з буквальною кокардою на лобі... різних відомств, окупаційного імперського апарату». М.Мироненко («Думки про визволення України» //Бібліотечка тижневика «Слово». – К., 1994).

— Щерб. 2001, 142–143.

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй, В склепи глибокі не муруй.

«Злоначинающих спини..

«Злоначинающих спини» -- Носань С. Назва статті // Літературна Україна. – 1995, 20 липня.

— Щерб. 2001, 144.

А тим часом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві ГЬсподарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати.

Розрита могила

— Щерб. 2001, 144–145.

І тебе загнали, мій друже єдиний, Мій Якове добрий! Не за Україну, А за її ката довелось пролить

Кров добру, не чорну. Довелось запить З московської чаші московську отрутуІ

О друже мій добрий! друже незабутий!

Кавказ

Ще 1954 р. Іван Багряний – письменник, поет і політичний діяч, «ми»N пнищ з редактором журналу «Нові дні» Петром Волиняком на тему і^ім.ми і релігії. Іван Багряний писав: «… я волію, щоб українська молодь не сповідалась по-рабському перед чужими князями церкви, а присягалася по-геройському перед князями церкви своєї національної, а доки її немає, то та молодь не сміє сповідатися К причащатися з московської «чарки», нової московської отрути». Коновал О. (США). Церква має служити своєму народові // Літературна Україна, – 1992, 30 жовтня.

Відмовитись від боротьби за українство в Україні сьогодні… –з начить зрадити рідний народ, що тільки-но став прокидатися після того, як випив «з московської чаші московську отруту»... Лещенко М. «Літературно», тримайся, ти прекрасна // Літературна Україна, – 1995, 21 вересня.

Вже краще стратили б, як Гонту, Ніж мав загинути за них! Вже б краще в безвісті знебути Чи безіменно – в заперті. Аніж московської отрути Хоч краплю випити в житті. Гнатюк І. Чаша отрути // Самостійна Україна. – 1995, 12 липень.

… майже водночас із проголошенням незалежності України ствердилася у своєму прагненні жити вільно й країна Ічкерія. Нам пощастило, а от братам чеченцям довелося чимало випити отрути з московської чаші. Кирилюк В. Живи, Ічкеріє! // Літературна Україна. – 1996, 12 вересня.

— Щерб. 2001, 145–148.

О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? Коли Ми діждемося Вашінгтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись!

Юродивий

Я звертаюсь із запитанням до вас, пане Лук’яненку, і до Вас, пане Чориоволе, і до Вас, пане Драч… Що ви робитимете, коли й через п’ять років, і через десять не прийде до нас наш, український Вашингтон «з новим і праведним законом» (а він ніколи не прийде, якщо й далі в школах вивчатимуть історію за комуно-радянськими мірками… Захарченко В. Потрібен народний фронт // Літературна Україна. – 1995, З серпня.

— Щерб. 2001, 149–150.

Дата добавления: 2017-01-14