Поняття та суть бюджетного календаря

Сукупність послідовних бюджетних етапів становить бюджетний цикл. Подібно до обігу капіталу у виробниц­тві бюджетний кругообіг відновлюється і повторюєть­ся, але на відміну від першого, встановлюється щоріч­но і триває у середньому три роки.

Найважливішою умовою успішного проходження бюджетного процесу є дотримання бюджетного кален­даря, що потребує від учасників процесу визначення суті цього поняття, його історичного характеру, техно­логічної послідовності, оптимальних і критичних тер­мінів розроблення та затвердження бюджету, ознайом­лення з особливостями календаря різних витрат і бюд­жетів.

Сьогодні поняття бюджетного календаря чітко не визначене. Тому можна запропонувати таке визначення: бюджетний календар - це графік виконання стадій бюджетного процесу.

Наголос цього визначення припадає саме на графік виконання з чітким зазначенням термінів, враховуючи об'єктивний перебіг часу. "Коли?" - основне питання бюджетного календаря, що багаторазово повторюється на всіх його етапах. "Що? Як? З якою метою? Протя­гом якого часу?" - ці та інші питання мають лише другорядне значення для бюджетного календаря. Для організації оптимальної бюджетної процедури одним із основних критеріїв є своєчасне виконання бюджетного календаря. Як підтверджує досвід, цей критерій в Укра­їні неприйнятний, оскільки переважно порушується.

У всіх розвинутих країнах бюджет виконується про­тягом року, але робота з його розроблення і висновків охоплює ще приблизно два роки. У поточному році один бюджет складають, другий виконують, третій звітують. Отже, бюджетний календар охоплює близько трьох ро­ків. Об'єкти, суб'єкти і навіть функції бюджету зміню­ються, а терміни проходження основних стадій бюджет­ного процесу залишаються майже без змін.

У таблиці 2.1 подано відповідність стадій бюджетного процесу до термінів прийняття за чинним законодав­ством, у таблиці 2.2 подано бюджетний календар України відповідно до термінів його прийняття (таблиці в додатках).

Чітке визначення бюджетного календаря, його розу­міння, складання й дотримання в бюджетному процесі дозволяють створити в Україні якісний бюджет, та по­зитивно впливати на економічний розвиток та перероз­поділ бюджетних ресурсів адміністративно-територіаль­них утворень.

3. Учасники бюджетного процесу.

У бюджетному процесі на всіх його стадіях задіяні учасники бюджетного процесу, а саме - посадові особи та органи, які наді­лені бюджетними повноваженнями, тобто правами та обов'язками. Бюджетні повноваження учасників бюджетного про­цесу регулюються частково Конституцією України, Бюджетним кодексом та спеціальними законами.

До основних учасників бюджетного процесу належать:

Ø Президент України;

Ø органи законодавчої влади: Верховна Рада України; Комітет Верховної Ради України з питань бюджету та інші Комітети ВР України; на місцевому рівні: ВР Автономної Республіки Крим; обласні, районні ради;

Ø органи виконавчої влади: Кабінет Міністрів України; Мініс­терство фінансів, Державне казначейство, міністерства, відомства; місцеві державні адміністрації; виконавчі комітети місцевих рад;

Ø Національний банк України;

Ø Державна податкова служба України;

Ø органи державного контролю: Рахункова палата ВР Украї­ни, Державна контрольно-ревізійна служба.

Чітка координація дій всіх учасників бюджетного процесу та відповідальність кожного з них - є необхідною умовою ефектив­ності бюджетного процесу.

4. Розпорядники бюджетних коштів

До учасників бюджетного процесу належать органи та поса­дові особи, наділені бюджетними повноваженнями, тобто правами та обов'язками в сфері бюджетних правовідносин. Для здійснення програм та заходів, які проводяться за раху­нок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпоряд­никам бюджетних коштів.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоря­днику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення

на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конк­ретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бю­джет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетні призначення визначаються лише головним роз­порядникам коштів законом про Державний бюджет України на поточний рік чи рішенням про місцевий бюджет.

Відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів у залежності від обсягу наданих прав поділя­ються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпоря­дників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюдже­тного кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

У разі нецільового використання бюджетних коштів до голо­вних розпорядників застосовується механізм зменшення бюджет­них призначень, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення до­говору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогіч­них операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необ­хідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбут­ньому.

Розпорядник бюджету нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному роз­поряднику і діяльність якого координується через нього.

Підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, але одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповно­важені органами державної влади на виконання загальнодержав­них програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників мають статус одержувачів бюджетних коштів.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідно Державного бюджету чи місцевих бюджетів, яка не є прибутковою.

Бюджетна установа створюється у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республі­ки Крим чи органами місцевого самоврядування. Відповідно до законодавства бюджетна установа не має права здійснювати запо­зичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Головні розпорядники відповідно до Бюджетного кодексу наділені наступними повноваженнями:

1) розробляють плани своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бю­джетних коштів;

2) розробляють на підставі плану діяльності проекти кошто­рисів та бюджетні запити і надають їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

3) отримують бюджетні призначення шляхом їх затверджен­ня у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місце­вий бюджет, доводять у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних кош­тів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечують управління бюджетними асигнуваннями;

4) затверджують кошториси розпорядників бюджетних кош­тів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

5) здійснюють внутрішній контроль за повнотою надхо­джень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчогорівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

6) одержують звіти про використання коштів від розпоряд­ників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджет­них коштів і аналізують ефективність використання ними бюдже­тних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня:

1) готують запити щодо обсягів видатків до проекту Держав­ного бюджету України та подають їх відповідному головному розпоряднику;

2) отримують від головного розпорядника відомості про об­сяги асигнувань, відповідно до яких у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків бюджетної установи, ор­ганізації;

3) подають кошторис на затвердження головному розпоряд­нику і повідомляють про це відповідний орган Державного казна­чейства;

4) здійснюють видатки шляхом оплати рахунків через органи Державного казначейства;

5) подають головному розпоряднику та відповідному органу Державного казначейства звіт про використання коштів;

6) координують свою діяльність через головного розпоряд­ника та вирішують з ним усі питання, пов'язані з виділенням асиг­нувань.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодав­ства:

1) готують запити щодо обсягів видатків до проекту Держав­ного бюджету України та подають їх відповідному розпоряднику;

2) отримують від розпорядника відомості про обсяги асигну­вань;

3) подають звіт про використання коштів розпоряднику;

4) вирішують з розпорядником усі питання, пов'язані з виді­ленням асигнувань.

Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів визначено необхідність формування мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, на підставі якої здійснюється виділення асигнувань та проведення платежів розпорядникам та одержувачам коштів місцевих бюджетів.

Мережа розпорядника - це згрупована розпорядником коштів бюджету у відповідності до законодавства України вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, а також підприємств, госпрозрахункових організацій, громадських та інших організацій, що не мають статусу бюджетних установ і які одержують безпосередньо через цього розпорядника кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами місцевої влади на виконання програм соціально-культурного та економічного розвитку.

Розпорядники коштів місцевих бюджетів нижчого рівня, класифікуються на такі, що мають власну мережу, та на розпорядників коштів без мережі.

Головні розпорядники формують мережу, що складається із розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, причому юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одночасно до мережі декількох головних розпоряд­ників бюджетних коштів.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3

Дата добавления: 2014-12-26