Попередній етап до складання проекту бюджету Укра­їни

Програмно-цільовий метод бюджетного планування.

Методологія, завдання та принципи бюджетного пла­нування.

Організаційні засади планування та прогнозування бюджету.

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ

5. Порядок складання, розгляду та затвердження Дер­жавного бюджету на наступний рік.

1. Організаційні засади планування та прогнозування бюджету.

Планування - це:

Ø вміння передбачати майбутнє та використовувати це перед­бачення з метою запобігання помилкових дій, небажаних несподі­ванок або зведення до мінімуму їх негативних наслідків;

Ø досягнення бажаного майбутнього та розробка ефективних шляхів цього досягнення з урахуванням сьогоденних умов і мож­ливостей.

Планування - це процес прийняття певних рішень як на бли­зьку, так і на віддалену перспективу. Планування передбачає розробку та обгрунтування планових показників розвитку економіки в майбутньому; економічних нор­мативів, що визначають взаємовідносини з державою, бюджетно-фінансовою системою тощо.

Необхідною складовою частиною процесу планування та розробки фінансово-економічної політики є прогнозування, яке передує процес планування. Головне призначення прогнозування - це виявлення на основі проведеного аналізу тенденцій та зако­номірностей розвитку народного господарства для розробки дов­гострокової економічної політики держави.

Важливу роль у системі прогнозування і планування набува­ють програми соціального та економічного розвитку країни, які розробляються на довгострокову та середньострокову перспекти­ву. Саме національні, галузеві та регіональні програми, як складо­ві частини системи прогнозування й планування, є основним засо­бом реалізації державної політики.

Важливою складовою системи фінансового планування та прогнозування є бюджетне планування.

Економічна "сутність бюджетного планування полягає в централізованому розподілі та перерозподілі ВВП між ланками бюджетної системи на основі загальнонаціональної соціально-економічної програми розвитку бюджетів різного рівня.

Бюджетне планування є складовою бюджетного процесу, що включає порядок складання, розгляду та затвердження бюдже­ту, його нормативно-правову та організаційну основу, а також пи­тання теорії та методології складання бюджетів країни.

Результатами бюджетного планування є проект зведеного Державного бюджету - основного фінансового плану держави на поточний рік, а також бюджети різних рівнів державної влади (мі­сцеві, суб'єктів держави тощо).

Основою розробки бюджетної стратегії є бюджетне прогно­зування, що є складовою прогнозування макроекономічного роз­витку соціально-економічних процесів у країні взагалі. Бюджет­не прогнозування - це процес розробки основних показників Державного бюджету на перспективу, прогнозування найважли­віших надходжень і видатків бюджету.

У Бюджетному кодексі відсутнє визна­чення терміну „бюджетне планування". Провідні українські еко­номісти дають наступне визначення цього поняття: „Бюджетне планування - централізований розподіл і перероз­поділ вартості валового внутрішнього продукту і національного до­ходу між ланками бюджетної системи на основі національної соціа­льно-економічної програми розвитку країни в процесі складання і виконання бюджетів та позабюджетних фондів" (Базилевич В.Д., Ба-ластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник/За загальною редакцією Базилевича В.Д. - К.: Атака, 2002. — С. 252).

„Бюджетне планування - це науково обгрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного й соціального розвитку" (Ваєилик О.Д., Павлик К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: Центр навчальної лі­тератури, 2003. - С.60).

Нормативно-правова основа бюджетного планування ви­значається наступними юридичними актами:

Ø Конституцією України;

Ø Бюджетним кодексом;

Ø Законами України;

Ø Указами Президента України;

Ø Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Укра­їни;

Ø Пропозиціями Верховної Ради України до Основних на­прямів бюджетної політики;

Ø Державними Програмами економічного і соціального роз­витку;

Ø іншими актами державних і місцевих органів влади.

Основою бюджетного планування є розроблений і схвалений прогнозний план економічного й соціального розвитку України. Перший прогноз економічного і соціального розвитку неза­лежної України був розроблений і поданий Кабінетом Міністрів на розгляд постійним комісіям Верховної Ради України в грудні 1991 року.

23 березня 2000 року був прийнятий Закон України №1602-111 „Про державне прогнозування та розроблення програм економічекономіч­ного і соціального розвитку України".

Відповідно до цього Закону в Україні система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з:

1) прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;

2) Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

3) прогнозів економічного і соціального розвитку Автоном­ної Республіки Крим, областей, районів та міст на середньостро-ковий та короткостроковий період;

4) прогнозів та програм розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період.

Прогноз економічного і соціального розвитку України на сере­дньостроковий період розробляється на п'ять років; на короткостро­ковий період розробляється щорічно на наступний рік. У разі необ­хідності прогнозні і програмні документи економічного і соціального розвитку можуть розроблятися на більш тривалий період.

Прогноз економічного та соціального розвитку України на відповідний рік затверджується постановою Кабінету міністрів України. Прогноз економічного і соціального роз­витку України на 2006 рік розроблено відповідно до цілей, прого­лошених у програмі Президента України „Десять кроків назустріч людям", та затверджено постановою КМУ № 927 від 15 вересня 2005 року. Цей документ розроблено згідно з основними припу­щеннями, пов'язаними з поступовим зростанням мінімальної за­робітної плати до 80% прожиткового мінімуму, встановлення ре­гульованої державної мінімальної погодинної заробітної плати, підвищення мінімального розміру пенсій за віком, створення ро­бочих місць для 1 мли осіб, продовження реформування податко­вої системи та інших припущень.

У Державній програмі економічного і соціального розвит­ку України на наступний рік повинні бути відображені:

ü аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

ü вплив очікуваних змін зовнішньополітичної та зовнішньо економічної ситуації на економіку країни;

ü цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у наступному році;

ü система заходів щодо реалізації державної політики з ви­значенням термінів виконання та виконавців;

ü основні макроекономічні показники;

ü перелік державних цільових програм.

Державні цільові програми -це програми, що націлені на розв'язання найбільш гострих проблем певних галузей промисло­вості чи одиниць адміністративного поділу.

Затверджені загальнодержавні програми публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України.

Дата добавления: 2014-12-26