КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Барбизонская школа мистецтв
Барбизонская школа — це група живописців, що працювали в 1830 – 18608х рр. у Франції, у жанрі пейзажу. Вони вибрали місцем свого перебування сільце Барбизон, у лісі Фонтебло, недалеко від Парижа. В 1836 г. там улаштувався Теодор Руссо, туди приїжджають художники Жан Франсуа Милле, Нарсис Вержиль Диаз де ла Пенья, Жуль Дюпре, Шарль Добиньи, Констан Тройон. Довгий час пейзаж у європейськім мистецтві займав другорядне положення серед інших жанрів живопису. Лише на рубежі XVIII – XIX вв. він поступово здобуває більш значиму роль, затверджується як самостійний жанр. Барбизонцы відкидають офіційні правила зображення історичних, міфологічних і героїчних пейзажів, відкривають для себе сільську природу, пишуть етюди й картини на пленері, з натури. На їхніх полотнах реалістично відбитий повсякденний пейзаж сполучався з піднесено-романтичним сприйняттям природи в цілому. Для показу таких мотивів їм потрібна була більша спостережливість, уміння побачити особливості в природі, знайти нове колірне рішення. Художники зверталися до показу сільської природи Франції (села, поля, ріки, лісу) і своїми добутками затверджували нові шляхи реалістичного пейзажу, насичували його глибоким почуттям. Затверджуючи естетичну цінність національного ландшафту, барбизонцы особливо цікавилися прийманнями передачі вібрації світла й кольору (що дозволяло передавати зміну станів природи, дня й ночі, пір року), досяглися високої майстерності у використанні валеров, тобто нюансів кольору й світла в границях одного тону. Барбизонская школа є перехідним етапом від романтизму до реалізму й створює передумови для появи імпресіоністичного пейзажу. Завдяки барбизонцам з'являється поняття роботи художника на пленері. До цього художники робили замальовки, етюди на натурі, картини ж створювали в майстерні. ХудожникибБарбизонцы мали велике значення в розвитку всього західноєвропейського, американського, російського пейзажу. Пьереэтьенетеодор Руссо був загальновизнаним главою барбизонцев. Руссо вражала краса природи, що й вплинуло на його бажання стати пейзажистом. Своїм завданням він уважав передати гармонію природи. Він пише види околиць Парижа, берегів Сени, Нормандії, МоншСеншМішель, Барбизона. Основний принцип його живопису — підкорити деталі головному, ідеї композиції, показуючи деталь матеріально, об'ємно. Жуль Дюпре народився в Нанті в родині фабриканта. Потрапивши в Париж, він копіював добутки старих майстрів у Лувре. Його перші роботи зробили сильне враження на сучасників. Дружба з Руссо, поїздка в Англію й знайомство із творчістю Констебля вплинуло на пейзажний живопис Дюпре. Найбільша фігура молодшого покоління барбизонцев — ШарльрФрансуа Добиньи народився в родині художника. Замолоду він їде в Італію й вивчає пам'ятники мистецтва. Його шлях до реалістичного пейзажу йшов через пленэрную живопис, роботу над ілюстраціями (початок 400х рр.), створення офортів. Він звернувся до зображення життя села, домагався у своїх картинах враження тиші, спокою, поезії. Подорожуючи по ріках на човні, він писав світанки, вечори на берегах рік, показуючи ліричний стан природи. Він надавав великого значення світла: його фарби ніжні, світлі, спокійні. В 60 – 700е рр. Добиньи створює картини й у майстерні по етюдах, зроблених на природі й на пленері. Роботи Добиньи повні лірики, поезії, але одночасно об'єктивні. Франсуа Милле був постійним жителем Барбизона. Уродженець села, він оспівував на своїх полотнах селян, праця яких проходила на лоні природи, показував знайому йому сільську дійсність. Зображення природи для Милле набувало сенсу тільки з погляду життя й роботи в ній людину. В 600е рр. Милле звертається до жанру пейзажу, часто показує "мить" у природі: порив вітру, рух хвиль, зміну поз людей, зображених на картині.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 341; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |